Виробництво альтернативного виду пального - біоетанолу, дизелю чи бензину з рослинних культур – може піти на користь аграрним країнам, що розвиваються.
Наприклад, на сьогодні більшість автомобілів у Бразилії їздять на спирту з цукрової тростини; біодизель з ріпаку приніс багатьом німецьким селянам нові доходи.
Однак, варто наголосити, що технічно впровадження відповідного палива потребує багато часу. При цьому нововведення щодо виробництва біопального проходять повз бідні країни.
Та попри усі негаразди президент Сенегалу Абдула Ваде намагається зробити свій континент найважливішим постачальником біопалива. Він, зокрема, влітку 2006 року заснував Панафриканський союз, до якого ввійшли 12 країн. "Спирт із рослин – це ніби зброя проти стрімкого зростання ціни на нафту, бідності, тероризму", - констатує політик, який раніше у газеті Washington Post об’явив мусульманським країнам так звану "Зелену ОПЕК".
Суттєві доходи і низькі витрати надають бідним країнам переваги
Дійсно біоспирт з його мультиміл’ярдним ринком приваблює. Так, учені інституту Коперника університету Утрехт прогнозують збільшення обороту "зеленого золота" на аграрному ринку, адже енергія з рослин може вдвічі покрити енергетичну потребу в усьому світі. За оцінками Агентства відновлюваної сировини, підпорядкованого Міністерству сільського господарства Німеччини, до 2020 року кожний четвертий літр пального може бути вироблений із біомаси. Тут, звичайно, потрібно досягти збільшення виходу біомаси з земельної площі, а також забезпечити імпорт сировини. У свою чергу, Німецьке товариство технічного співробітництва доводить, що тропічні країни можуть внести велику частку у розвиток вирощування енергетичних рослин. Значні економічні переваги для тропічних країн характеризуються високими врожаями та відносно невеликими затратами при вирощуванні культур.
Однак, не лише африканські країни мають перспективи щодо розвитку альтернативного ринку біопального. Малазія і Індонезія - провідні країни з виробництва пальмової олії - найближчим часом планують розширити плантації для вирощування сировини для виробництва біодизеля. Таїланд планує протягом 15 років замінити четверту частину потреб в нафті рослинною олією. Бразилія, яка на сьогодні є великим експортером цукрової тростини, що йде на виробництво спирту для автомобілів, має на меті, завоювати і ринок біодизелю на основі сої.
Зростання інтересу до ринку біопального має багато причин
Зокрема, це і постійне зростання ціни на нафту, що змушує більшість країн, які залежать від імпорту нафти, шукати нову альтернативу, так і те, що виробництво біопального є перспективним, адже може принести сільському господарству значні інвестиції. З екологічної точки зору, "зелене пальне" спалюється чистіше, ніж "чорний субстант". При рості рослини поглинають вуглекислий газ з навколишнього середовища, отже це є своєрідною зброєю проти глобального потепління.
На сьогодні уряди 30 країн світу створюють відповідну законодавчу базу, впроваджують певні фінансові стимули для виробництва і використання біопального. Вироблений спирт із рослин в Європі має вищу ціну, ніж нафта. Однак, Європейський Союз має на меті найближчим часом замінити споживання дизелю і бензину на 6% біологічним пальним. На сьогодні у США виробляється близько 4 мільярдів галонів біоетанолу. Уряд США поставив за мету до 2012 року досягти виробництво біоетанолу до 7,5 мільярдів галонів. 100 фабрик в США виробляють етанол з кукурудзи, більше як 50 будуються, інші 150 перебувають на стадії розробки. Журнал Wall Streetl так проінформував німецьку газету Die Zeit щодо зростання біопального: "Це найбільша інвестиційна хвиля в країнах Америки".
Варто зазначити, що рослинами, з яких можна виробляти біопальне є: цукрова тростина, кукурудза, сорго, маніок, земляні горіхи, пальмова олія і строфа. Перелічені рослини найкраще ростуть у Південній Америці, Східній Азії і Африці. Демократична республіка Конго має авторитет як країна майбутнього "зеленого" пального.
Про те, що біоенергія із рослин надає бідним країнам величезні перспективи, констатує і директор Міжнародного інституту дослідження і політики у харчовій промисловості (IFPRI) з дослідницьким центром у Вашингтоні Йоахім фон Браун. За його словами, "біоенергетика дає шанс для 2 мільярдів людей, які до цього часу мали обмежений доступ до сучасної енергетики. Розширення площ, урожайності і переробки цієї сировини, обіцяє ще і заробітну плату та хліб".
Не варто виключати, що очікувана універсальна зброя може бути направлена проти користувачів. Деякі види біопалива на довгострокову перспективу екологічно не вигідні, як того очікує "зелений етикет". Якщо правильно підрахувати внесення добрив і переробку біомаси, то можна отримати прибуток і високий вихід енергії. Однак, не виключено і забруднення води на великих площах. В Америці на полях, де вирощують зернові, вже сьогодні річка Міссісіпі забруднюється великою кількістю азоту. У Мексиканській затоці кожне літо виникають так звані "зони смерті": у воді, збіднілій на кисень, виживає усе менше морських тварин. Така ситуація склалась через тисячі кілометрів на північ, де поля перенасичені добривами.
Енергетичні рослини конкурують щодо площ, які до цього часу були зайняті під посівами культур для харчової промисловості, або знаходились під державною охороною. Захисники навколишнього середовища побоюються, що очікуваний екологічний бензин прискорить "загибель" лісів з півночі на південь. "Франкенштейн-спирт" і дизель, який виробляється на основі лісу є темою постійних дискусій.
Хибною є думка, що потреби людини є більшими, ніж піклування про тварин і рослин. Насамкінець голодними залишаються в усьому світі більше, ніж 800 мільйонів людей, 6 мільйонів дітей менше п’яти років щорічно помирають внаслідок голоду.
Чи може зростаючий попит на біоспирт призвести до ще більшого напруження?
Так, кількості зерна, яка необхідна для заправлення біоетанолом 1 баку автомобіля середнього класу, вистачить, щоб прогодувати людину цілий рік. Президент політичного інституту в Вашингтоні Лестер Браун прогнозує на найближче майбутнє загострення конкуренції щодо використання площ, води і зерна між харчовим і технічним використанням даних ресурсів. "Водії легкових автомобілів проти 2 мільярдів бідних, можливо, голодних людей", - розмірковує Браун щодо зростання виробництва біопального.
Зростаючі ціни на продукти харчування пом’якшують ситуацію у країнах Третього Світу
Велика кількість експертів у світі дискутують щодо наслідків ейфорійного зростання виробництва біопального. Оскільки ціни на олію із ріпаку, пальмову олію дорожчають, то Британський концерн продуктів харчування "Унілевер" застерігає про підвищення ціни і на маргарин. Європейський Союз харчової промисловості прогнозує підвищення ціни на зерно до 11%. За інформацією Чикагської біржі, кукурудза за останні місяці наполовину подорожчала. Це було спричинено великим попитом на неї з боку американських виробників етанолу. Головний економіст Міністерства сільського господарства США прогнозує "величезні зміни в аграрній економіці".
Нове століття знаменується розповсюдженням біопального по всій Земній кулі. Інститут сільського господарства і торгової політики університету в Мінеаполісі констатує, що через зростаючий попит зі сторони американських виробників етанолу, США зменшили власний експорт кукурудзи. Це означає, що кукурудза, яка в більшості країн півдня є основним продуктом харчування, надалі дорожчатиме. Ціна на нафту є вирішальною щодо рентабельності виробництва біоспирту, а також ціни на продукти харчування.
Високі ціни на продукти харчування допомагають і тим селянам, які працюють в країнах Третьому Світі. "Багато бідних людей залежать від сільського господарства, що трохи пом’якшує зростання ціни на сільськогосподарську продукцію", - інформує директор IFPRI Браун.
Африканці можуть сподіватись на те, що все здійсниться. Наявність великого потенціалу сільськогосподарських площ, розвиток тваринництва сприяють підвищенню продуктивності в аграрному секторі. "Зелена революція" в Африці може бути прибутковою в еру біоспирту. На таку "революцію" африканці чекали вже давно.
За матеріалами газети Die Zeit від 28.12.06, Фріц Форхольц (Переклад – Оксана Макарчук)
