Загальне й досить помітне зростання цін спостерігається по всій планеті.Не обходить ця участь ні США, ні країни Європи, ні Україну. Проте, «лідерами» за темпами інфляції зараз є країни Азії. Найбільші індекси інфляції спостерігаються в Індії та В’єтнамі, а керівництво Філіппінського Центробанку взагалі вважає, що «епіцентр інфляційного шторму насправді знаходиться в Азії». Згідно з останнім звітом Азійського Банку Розвитку, зростання цін на продовольство та нафту в азійських країнах «переливається» в більш високі заробітні плати, що призводить до зростання виробничих витрат і, в свою чергу, додатково підживлює інфляцію в інших регіонах світу, які імпортують азійську продукцію.
Керівництво центральних банків азійських країн планує зібратися на щорічних зборах 28 липня ц.р. у м. Шанхай (Китай). На думку пана Боедіоно, управляючого Банку Індонезії, нагальною потребою стало скоординоване використання антиінфляційних важелів монетарної політики, зокрема – підвищення процентних ставок. Він вважає, що в еру глобальних потоків капіталу окремо взяті країни, ізольовано використовуючи інструменти монетарної політики, не будуть спроможні впоратися з інфляцією, навіть якщо ці країни – такі гіганти, як Китай або Сполучені Штати. Скоординовані дії країн світу могли б, на думку управляючого, знизити навіть світові ціни на нафту.
Проте, на думку експертів, використання інструментів лише монетарної політики не врятує ситуацію. Зокрема, це стосується таких країн, як Україна. Досвід та дослідження показують, що ефективність заходів монетарної політики в Україні в цілому залишається низькою. Крім того, монетарна політика, за словами її засновника Мільтона Фрідмана, не є інструментом «точної настройки» (finetuning).
Крім того, на думку фахівців, ефективність цього інструменту в Україні знижується через високий рівень тінізації економіки (за оцінками окремих експертів – до 55% ВВП). Тому, в Україні, не відкидаючи такий вид макроекономічної політики, як монетарна, а також використовуючи інші ринкові засоби подолання інфляції, потрібно не забувати про забезпечення належного захисту інтересів малозахищених верств населення шляхом адресної допомоги, вважає заступник генерального директора Української аграрної конфедерації (УАК) Олександр Артюшин.
Спеціалісти УАК також контатують, що замість боротьби з інфляцією шляхом штучного стримування споживчих цін, необхідно сприяти збереженню або навіть зменшенню собівартості виробництва продукції, зокрема шляхом більш широкого застосування ресурсозаощаджувальних технологій, диверсифікації постачальників ресурсів, зокрема енергетичних, стимулювання впровадження інновацій тощо.
Керівник проектів УАК Євгеній Орел зазначає: „Потрібно сприяти формуванню ліберального економічного соціально-орієнтованого середовища. Саме у таких умовах будуть ефективно спрацьовувати різні «тонкі» механізми макроекономічної політики”.
