Аграрна політика Євросоюзу входить у 2026 рік не через гучні рішення, а через режим «тихого управління». Тиждень 19–25 січня чітко показав зміщення фокусу від політичних заяв до процедур, адміністрування та контролю ризиків.  

Брюссель більше не намагається прискорити трансформацію — він стабілізує систему. Головна мета зараз — знизити внутрішню напругу через чіткі правила, а не через ситуативні політичні компроміси. Це створює нову реальність як для європейських фермерів, так і для українських експортерів. 

195 переглядів

В Україні періодично з’являються побоювання щодо можливого подорожчання хліба. На тлі енергетичних ризиків, проблем із логістикою та загальної економічної нестабільності питання цін на базові продукти харчування залишається чутливим для споживачів. Водночас експерти не очікують різкого зростання вартості хліба у найближчій перспективі. Про це у коментарі «Комерсант Український» розповів Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.

Від чого залежить ціна на хліб

За словами Леоніда Козаченка, потенційне зростання цін можливе лише за умови поглиблення проблем з електропостачанням, адже весь ланцюг виробництва хліба напряму залежить від енергії.

245 переглядів
Про «нових господарів» української землі  

– З 16 січня 2026 року для іноземців відкрилася можливість купувати українську землю шляхом набуття другого (українського) громадянства (згідно із законом 4502-IX). Чи є тут ризики для агроринку й держави – які та для кого?

282 переглядів

Другий тиждень січня 2026 року став показовим для європейської політики: Брюссель остаточно змінив риторику з «політичних декларацій» на жорсткий прагматизм. Для України це чіткий сигнал — епоха «винятковості» завершується, поступаючись місцем суворим процедурам та регламентам.

Початок року в Євросоюзі минув без нових візіонерських ідей. Замість гучних ініціатив інституції ЄС зосередилися на «гасінні пожеж» та утриманні системи від розбалансування. Спільна аграрна політика (CAP), питання торгівлі та соціальна стабільність тепер зав’язані в єдиний вузол управління ризиками.

272 переглядів

День Соборності нагадує про вибір, який українці зробили понад сто років тому, — бути разом і відповідати за спільне майбутнє. Соборність — це не лише історична подія, а принцип, який щодня перевіряється реальністю: у здатності домовлятися, підтримувати одне одного і діяти як єдина країна.

Для аграрного сектору єдність має цілком практичний вимір. Саме вона дозволяє зберігати продовольчу безпеку, об'єднувати регіони спільними цінностями та підтримувати державу у найскладніші періоди. Українське село, аграрні підприємства, фермери, переробники й експортери щоденно доводять, що співпраця й відповідальність дають результат навіть в умовах війни та невизначеності.

209 переглядів

2025 рік для аграрного сектору України став роком стійкості та адаптації до нової реальності. В умовах війни, логістичних обмежень, цінового тиску та зростання ризиків аграрії змушені працювати в середовищі, де економічна ефективність виходить на перший план, а простір для маржі постійно звужується.

Як наголошує генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, ці процеси є характерними не лише для України. У великих аграрних країнах і на ключових світових аграрних ринках прихід капіталу та посилення вимог до ефективності є очевидною тенденцією.

Війна залишається одним із ключових факторів невизначеності. Ворог системно завдає ударів по портовій інфраструктурі, енергетичних і логістичних об’єктах. Протягом останніх місяців суттєво постраждав оліє-жировий комплекс — були пошкоджені потужності лідерів галузі. Наливні термінали в портах, які є основою експорту та валютних надходжень, працюють під постійною загрозою, так само як і люди, задіяні у цих процесах.

457 переглядів

Початок 2026 року засвідчив: аграрна політика Європейського Союзу входить у фазу стратегічної адаптації, а не розширення чи лібералізації. Перші дні січня продемонстрували зміщення акцентів: від політики ситуативних винятків до системи керованих режимів, запобіжників і швидких механізмів реагування.

Ключовим політичним сигналом стало просування торговельного напряму, зокрема угоди з Mercosur, попри тривалий і публічний тиск з боку європейських фермерів. ЄС не готовий переглядати стратегічний торговельний курс під впливом внутрішніх протестів. Натомість реакція на фермерський фактор дедалі частіше оформлюється через фінансові компенсаційні механізми, регуляторні інструменти та тимчасові запобіжники, а не через зміну базових політичних рішень.

271 переглядів
2025 рік змінив саму логіку аграрної політики Євросоюзу. Епоха, коли Брюссель «спускав» жорсткі директиви, завершилася. На зміну їй прийшла епоха адаптації та ручного управління.   Головний підсумок року: аграрний сектор перестав бути полігоном для екологічних експериментів і перетворився на зону, де головне завдання — втримати соціальну стабільність.
653 переглядів
У продовження базового policy-paper з агромоніторингу сформовано розширену аналітичну позицію до до policy-paper «Глобальний агросектор — 2025. Керована нестабільність». Виокремлено дев’ять ключових позицій, які описують реальний стан та трансформацію глобального агросектору у 2025 році. Матеріал містить розширену аналітичну рамку, фокусуючись на ризиках, логістиці, інвестиціях і зміні ролі держави в аграрній системі.
250 переглядів

Після різких цінових коливань останніх років соняшникова олія залишається одним із ключових продуктів для українських домогосподарств. Війна, глобальна інфляція та зміни на світових аграрних ринках безпосередньо впливають на її вартість. Водночас 2026 рік, за оцінками експертів, не принесе суттєвого подорожчання цього продукту для споживачів в Україні. Про основні чинники формування цін на олію та очікування на 2026 рік в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

331 переглядів
28.01.2026 13:02

Зміна цін на зернові

28.01.2026 13:02

Внутрішній ринок (Україна)

Станом на 26 січня середня ціна заявок на врожай кукурудзи становила 8 968,35 грн/т (EXW з ПДВ). Індикативи (EXW) на пшеницю 2 класу складали 9 600,03 грн/т, 3 класу — 9 465,94 грн/т, 4 класу — 9 184,52 грн/т (з ПДВ).

«Протягом тижня український агроринок зростав у ціні. Головними чинниками стали девальвація гривні, дефіцит пропозиції через стримування продажів та гостра конкуренція між експортерами й переробниками. Енергетична криза та висока собівартість логістики обмежують активність, проте високі темпи експорту сої та кукурудзи підтримують ринок. Подальша динаміка залежатиме від курсових коливань та стабільності морських відвантажень»,— зазначають аналітики Української універсальної біржі.

26.01.2026 17:05

Виробництво сільгосппродукції в Україні торік скоротилось на 6,8%

26.01.2026 17:05
У 2025 році обсяг виробництва в Україні сільськогосподарської продукції знизився на 6,8% порівняно з попереднім роком - про це повідомила Державна служба статистики.

Так, за підсумками року індекс сільськогосподарської продукції в Україні становив 93,2% показника 2024 року. Зокрема, виробництво рослинницької продукції склало 92,5% показника попереднього року, тваринницької – 95,9%.

Незначне зростання виробництва с/г продукції зафіксовано лише у двох регіонах – на Чернігівщині (+4,1%) та на Сумщині (+0,5%).

Решта областей мають негативну динаміку. Найбільшого падіння зазнало виробництво у Донецькій (-44,7%), Херсонській (-33,7%) та Запорізькій (-21,6%) областях.

ІЦ УАК за матеріалами ukrinform


Яким Ви бачите розблокування експорту аграрної продукції з України?:
Інші опитування