В Україні триває жнивна кампанія, яка цього року розпочалася на тлі спеки, посухи, воєнних ризиків, подорожчання пального та складної експортної логістики. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Українського радіо розповів, як ці фактори впливають на врожайність, структуру посівів, економіку виробництва та місце України на глобальних аграрних ринках.

Початок жнив і перші оцінки врожаю

— Пане Павле, жнива розпочалися в умовах спеки та посухи. Як це впливає на врожайність ранніх зернових і що зараз відбувається на полях?

— Для України завершення червня і початок липня — це дуже відповідальний період, бо саме тоді починається жнивна кампанія. Жнива стартували з південних регіонів приблизно з 15 червня: Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя.

Війна в Україні, ескалація конфлікту на Близькому Сході та кліматичні зміни дедалі більше впливають на світову продовольчу безпеку. Сучасні виклики свідчать: стабільність глобального продовольчого ринку залежить не лише від обсягів виробництва, а й від безперебійної роботи логістики, критичної інфраструктури та міжнародної співпраці.

На цьому наголосив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, коментуючи GlobalWatch сучасні ризики для світового аграрного сектору.

В Україні стартували жнива 2026 року. Першими до збирання озимого ячменю та зимуючого гороху приступили аграрії Одеської області. За прогнозом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, валовий збір зернових та олійних культур цього року становитиме 81–83 млн тонн. Водночас новий сезон розпочинається в умовах значних викликів: ціни на зерно перебувають під тиском великих перехідних залишків, а ключовим фактором для аграріїв стає не лише врожайність, а й можливість своєчасно експортувати продукцію.

Про перспективи нового сезону, логістичні ризики та вплив війни на аграрний сектор розповідає генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Аграрна політика ЄС переходить до моделі ефективності. Третій тиждень червня 2026 року показав, що європейський порядок денний дедалі менше зводиться лише до обмеження використання окремих ресурсів. У центрі уваги опиняється інше питання: як скорочувати навантаження на довкілля без втрати продуктивності, конкурентоспроможності та економічної життєздатності фермерських господарств.