Експорт зерна працює приблизно на п’ятій частині потенціалу, а дефіцит ліквідності й сховищ уже загрожує наступному виробничому циклу.

Морська блокада вже не є лише експортною проблемою. Вона одночасно тисне на внутрішні ціни, позбавляє виробників оборотного капіталу, загострює дефіцит сховищ і ставить під ризик фінансування наступної посівної. Події 17–23 серпня засвідчили: врожай 2026 року ще можна зберегти й реалізувати, однак для цього окремі логістичні, фінансові та регуляторні заходи потрібно терміново звести в єдину антикризову систему.

Україна має отримати 10 млн доларів на облаштування тимчасових сховищ зерна через скорочення експортних потужностей внаслідок російських атак на портову інфраструктуру. Про це 14 серпня під час брифінгу повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, відповідаючи на запитання Суспільного. За його словами, кошти дадуть змогу додатково розмістити до 2,5 млн тонн урожаю у спеціальних рукавах для зберігання.

Паралельно Україна фіналізує домовленості зі Світовим банком про залучення ще 25 млн доларів, що має забезпечити зберігання понад 6 млн тонн зерна. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі «Першого» пояснив, чому навіть ці заходи не усувають усіх ризиків, та назвав рішення, які можуть стабілізувати ринок, знизити логістичні витрати й підтримати аграріїв напередодні осінньої посівної.

Відсутність стабільної роботи портів уже тисне на внутрішні ціни, позбавляє господарства обігових коштів і створює ризик нестачі елеваторних потужностей. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі «Суспільного» пояснив, чому альтернативна логістика не здатна повністю замінити глибоководні порти та яких рішень аграрний сектор очікує від держави.

— Наскільки критичною є ситуація для аграріїв через фактичне припинення відвантажень із глибоководних портів Одещини?

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль у коментарі Delo.ua.