Росія посилила удари по складах, розподільчих центрах та інших об’єктах продовольчої логістики України. Для споживачів це означає не зникнення продуктів як таких, а ризик перебоїв із постачанням, звуження асортименту та додаткового тиску на ціни.

Приводом для розмови стала оцінка міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького: після серії російських ударів частина сучасних потужностей для зберігання зазнала критичних втрат — подекуди до 90%. Водночас він наголосив, що загрози системного дефіциту базових продуктів немає.

В ефірі програми «Сьогодні. Ввечері» на Українському радіо генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль пояснив, наскільки контрольованою залишається ситуація, як бізнес перебудовує логістику, як можуть розподілитися втрати через знищення складів і продукції та чому нинішні удари загрожують не лише цінам, а й наступному виробничому циклу агросектору.

Незалежність — це право самим визначати, якою буде наша країна, наша відповідальність і наше майбутнє. Право працювати на своїй землі, говорити своєю мовою, вирощувати хліб, будувати підприємства, створювати майбутнє для своїх дітей.

Для України незалежність завжди мала особливу ціну. Вона вимірюється не лише десятиліттями державності, а й поколіннями людей, які не погоджувалися на те, щоб хтось інший вирішував їхню долю.

Україна терміново шукає рішення, оскільки російська блокада портів Одеси стримує експорт зерна саме в розпал жнив, попри зусилля країни наростити обсяги перевезень альтернативними маршрутами.

За перші 12 днів серпня Україна експортувала лише 590 тис. тонн зерна, що становить близько 30% від необхідного обсягу, повідомив журналістам у п’ятницю міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Логістика – чи не найбільший ризик із тих, з якими стикається аграрій у процесі виробництва. Бо якщо сівбу, захист, збирання та інше він в основному контролює сам, то в питанні доставки збіжжя до портів та кордонів має покладатися на інших. В першу чергу на «Укрзалізницю». Розмови про її неефективність, необхідність реформування ведуться вже понад 20 років, позаяк вона почала не справлятися зі зростаючим потоком вантажів і зокрема зерна.