Третій тиждень лютого (16 — 22 лютого 2026 року) обійшовся без гучних рішень у Брюсселі. Проте така зовнішня тиша вказує на зміну формату: європейська аграрна політика переходить від етапу формування нових амбіцій до прагматичного утримання системи в межах політичної та бюджетної реальності.

На посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, дефіцит добрив та проблеми з логістикою. Через нестачу добрив, попередньо, є ризик, що країна може недобрати до 10% врожаю зернових. Загалом очікується врожай  орієнтовно на рівні 50 млн тонн. Проте значних структурних зрушень щодо посівних площ не буде. 

Про це Delo.ua повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль. 

В Україні поетапно набирає чинності нова редакція законодавства у сфері обігу генетично модифікованих організмів. Йдеться про Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (редакція 2023 року), який прийшов на заміну закону 2007 року та гармонізований із правом Європейського Союзу.

Січень 2026 року в європейській аграрній політиці став місяцем жорсткого «приземлення». Після турбулентного минулого року система увійшла в новий сезон із чітким усвідомленням меж своїх можливостей. Головний висновок місяця: центр ухвалення рішень змістився з наднаціонального рівня Брюсселя до національних урядів, які керуються передусім внутрішніми страхами та електоральною арифметикою. Це більше не політика стратегічних амбіцій, а політика управління ризиками. Для України така зміна декорацій означає необхідність повної перебудови підходів до лобіювання своїх інтересів.