Українські аграрії у 2026 році засіють сільгоспкультурами 22–23 млн га, якщо лінія фронту значно не зміниться.

Таку думку висловив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в інтерв’ю Mind.

Він зазначив, що майже 6 млн га з указаної площі вже засіяно озимими: 570 тис. га озимого ячменю й 1,1 млн га озимого ріпаку, близько 70 тис. га озимого жита і 4,8 млн га пшениці.

В Україні періодично з’являються побоювання щодо можливого подорожчання хліба. На тлі енергетичних ризиків, проблем із логістикою та загальної економічної нестабільності питання цін на базові продукти харчування залишається чутливим для споживачів. Водночас експерти не очікують різкого зростання вартості хліба у найближчій перспективі. Про це у коментарі «Комерсант Український» розповів Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.

За словами Леоніда Козаченка, потенційне зростання цін можливе лише за умови поглиблення проблем з електропостачанням, адже весь ланцюг виробництва хліба напряму залежить від енергії.

Другий тиждень січня 2026 року став показовим для європейської політики: Брюссель остаточно змінив риторику з «політичних декларацій» на жорсткий прагматизм. Для України це чіткий сигнал — епоха «винятковості» завершується, поступаючись місцем суворим процедурам та регламентам.

Початок року в Євросоюзі минув без нових візіонерських ідей. Замість гучних ініціатив інституції ЄС зосередилися на «гасінні пожеж» та утриманні системи від розбалансування. Спільна аграрна політика (CAP), питання торгівлі та соціальна стабільність тепер зав’язані в єдиний вузол управління ризиками.

2025 рік для аграрного сектору України став роком стійкості та адаптації до нової реальності. В умовах війни, логістичних обмежень, цінового тиску та зростання ризиків аграрії змушені працювати в середовищі, де економічна ефективність виходить на перший план, а простір для маржі постійно звужується.

Як наголошує генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, ці процеси є характерними не лише для України. У великих аграрних країнах і на ключових світових аграрних ринках прихід капіталу та посилення вимог до ефективності є очевидною тенденцією.

Війна залишається одним із ключових факторів невизначеності. Ворог системно завдає ударів по портовій інфраструктурі, енергетичних і логістичних об’єктах. Протягом останніх місяців суттєво постраждав оліє-жировий комплекс — були пошкоджені потужності лідерів галузі. Наливні термінали в портах, які є основою експорту та валютних надходжень, працюють під постійною загрозою, так само як і люди, задіяні у цих процесах.